Ферми без людей і нестабільні ціни на їжу
імовірність 55% · 2030–2045 · впевненість середняСільське господарствоНегативна зміна · сила 5 з 10аналітичний прогноз
Сільське господарство стане капіталомістким і майже безлюдним: більші ферми, роботи, дрони, точне землеробство; найвразливішими будуть дрібні фермери в бідних країнах. Карта врожаїв зміститься на північ: Канада, Скандинавія, частина України й Росії виграють, південь Європи, Сахель і Південна Азія втрачатимуть. Ціни на їжу стануть волатильнішими, а продовольство — інструментом геополітики. Харчова промисловість розділиться: дешева ультраоброблена їжа для більшості і функціональна, персоналізована — для заможних. Частка білка з ферментації та рослин зростатиме, але тваринне м’ясо залишиться основним щонайменше до 2040-х.
Причинавід «Кліматичні шоки для врожаїв»: Нестабільні врожаї. Раніше неврожай в одному регіоні компенсували інші: якщо посуха в Австралії, пшеницю давали Канада й Україна. Але з потеплінням одночасні неврожаї в кількох головних аграрних регіонах стають імовірнішими, бо спека й посухи вдаряють водночас. Какао у 2024 році подорожчало приблизно втричі через неврожай у Західній Африці, а подібні шоки дедалі частіше б’ють по каві, оливковій олії й рису. Тому ціни на їжу стають нестабільнішими.
Причинавід «Виснаження підземних вод»: Вода закінчується раніше, ніж земля. Індія, Північний Китай, захід США і Близький Схід викачують підземні води швидше, ніж вони відновлюються, а ці регіони — серед головних виробників пшениці, рису й кукурудзи. Коли вода закінчується або її доводиться качати з дедалі більшої глибини, поле залишається, але врожай падає або стає надто дорогим. Тому межею виробництва їжі тут стає вода, а не площа — і це одна з причин, чому ціни на їжу ставатимуть дедалі нестабільнішими.
Причинавід «Роботи й дрони на полях»: Автоматизація полів. У багатих країнах бракує сезонних працівників для збору врожаю, а зарплати в сільському господарстві ростуть. Тому роботи, автономні трактори й дрони стають вигідними навіть там, де раніше все робили руками. Ферми укрупнюються й стають капіталомісткими: менше людей, більше техніки. Саме так виглядає найімовірніший сценарій — «ферми без людей», де найвразливішими будуть дрібні фермери в бідних країнах, які не можуть дозволити собі техніку.
Посиленнявід «Білок без тварин»: Нові джерела білка. Тваринництво займає більшість сільгоспземель світу під пасовища й корми, тож альтернативні білки — з ферментації, рослин чи вирощені в лабораторії — можуть знизити залежність від пасовищ і кормів. Це зменшило б тиск на ліси й воду. Але поки що вони займають малу частку ринку й дорожчі за звичайне м’ясо, тож на нестабільність цін на їжу в найближчі роки суттєво не вплинуть.
Передумовавід «Зерно й енергія як фронт»: Продовольство як зброя. Україна — один із найбільших експортерів зерна й соняшникової олії, і війна показала, що зерно може бути важелем тиску на цілі регіони. Коли Росія блокувала порти й била по зерновій інфраструктурі, ціни на хліб зростали від Єгипту до Індонезії. Тому ми вважаємо, що ціни на їжу ставатимуть дедалі нестабільнішими, а продовольство — частиною геополітики, як нафта й газ.
Посиленнявід «Війна навколо Ірану»: Добрива й пальне дорожчають. Війна навколо Ірану здорожчила одразу дві головні статті витрат фермерів: пальне й добрива. Через Ормуз проходить близько 40% світової морської торгівлі карбамідом, а Затока — один із найбільших виробників азотних добрив і сірки для фосфатних. МВФ відзначає різке подорожчання нафти, газу й добрив через війну. Фермери скорочують внесення добрив, тож урожаї наступних сезонів будуть меншими, а ціни на їжу — нестабільнішими.